Можливі правові наслідки розгляду питання щодо неконституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» – Selepey, Volkovetsky & Partners

Можливі правові наслідки розгляду питання щодо неконституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

26 Червня 2020

30 червня у Конституційному Суді України має відбутися продовження розгляду справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Правовим наслідком визнання закону неконституційним є втрата ним чинності.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Тотожну норму містить ст. 91 Закону України “Про Конституційний Суд України”. Тобто законодавець чітко виключає зворотню дію в часі рішення Конституційного Суду України та, відповідно, втрату чинності законів та інших актів, що визнані неконституційними у ретроспективі.

 

Таким чином, Конституційний Суд України не наділений повноваженнями визначити в своєму рішенні, що закон втрачає чинність раніше за день ухвалення відповідного рішення, а отже Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” не може бути визнаний неконституційним ретроспективно. На відсутності ретроспективної дії рішень Конституційного Суду неодноразово наголошував і Верховний Суд.

 

У той же час, у законодавстві містяться певні правові наслідки рішення Конституційного Суду щодо визнання закону неконституційним, котрі можна назвати ретроспективними.

 

Це, наприклад, закріплена процесуальними кодексами можливість перегляду за виключними обставинами судових рішень, котрі ще не виконані, при постановлені яких було застосовано закон, який визнано неконституційним. Але, важливо відмітити, що наразі складається судова практика, котра фактично виключає реальне застосування згаданої норми процесуального права, оскільки і в таких випадках суди керуються відсутністю ретроспективної дії рішення Конституційного Суду на правовідносини, котрі були предметом спору.

 

Ще одним можливим наслідком визнання неконституційним закону, на котрий важливо звернути увагу, є право юридичної особи на відшкодування державою матеріальної шкоди, завданої законом, котрий визнано неконституційним, закріплене ст. 152 Конституції України. У цьому випадку законом не визначений порядок відшкодування такої шкоди, і суди, розглядаючи такі позови, фактично можуть керуються нормою Конституції України як нормою прямої дії.

 

З огляду на наведене вище, у разі ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційним Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, його наслідки матимуть наслідки для правовідносин, які виникнуть після його ухвалення.

 

У Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

 

Вкладники, які отримали від Фонду компенсацію до ухвалення рішення Конституційного Суду, отримали її у відповідності до Закону, який діяв на той час, і є захищеними конституційною нормою, котра виключає зворотню дію у часі рішень Конституційного Суду.

 

Потенційно небезпечним таке рішення Конституційного Суду може стати для вкладників, які отримали компенсацію за наслідками ухвалення судами рішень про стягнення з Фонду відповідних коштів, і такі рішення станом на дату визнання неконституційним Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” є невиконаними. Шкода ж, котру зазнали Банки, про яку можна буде говорити у разі визнання неконституційним Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, у відповідності до ст. 152 Конституції України має бути відшкодована державою.