Як бізнесу залучити інвесторів: готовність ризикнути vs українські реалії – Selepey, Volkovetsky & Partners

Як бізнесу залучити інвесторів: готовність ризикнути vs українські реалії

Стресові активи та іноземні інвестиції. Що можемо ми?

11 Грудня 2019

Тема юридично стресових активів в Україні добре відома вітчизняним інвесторам. Утім, таким активам куди потрібніші іноземні інвестиції — та їх зараз, на жаль, украй мало. Виною тому і високі ризики, і негативний імідж України серед іноземних інвестиційних банкірів. Як зарадити ситуації і почати залучати для розвитку стресових активів — а відтак і ревіталізації економіки України загалом — іноземний капітал?

 

Величезна кількість активів в Україні — підприємств, виробництв, складських чи торгових приміщень — сьогодні перебуває у юридично стресовому стані. Такі активи не здатні розвиватися без інвестицій. Вітчизняні бізнесмени останнім часом усе активніше цікавляться стресовими активами, оскільки розуміють, що на них можна заробити, але особливо цінними для цих активів є інвестиції з розвинених країн.

У чому переваги західних інвестицій в українські стресові активи

 

Разом із ними приходять кращі підходи і досконаліші технології ведення бізнесу. Якщо ми розглядаємо стресові активи як стратегічний елемент ревіталізації економіки в цілому, то зацікавлені саме в такому підході — з позиції відновлення та розвитку, а не з позиції спекуляції (дешевше купити і дорожче продати). Відтак потрібно залучати до інвестування у стресові активи інший тип інвестора.

 

Але тут ми натикаємося на базові проблеми України — відсутність судової реформи та захисту права власності, а з ними — і негативного інвестиційного іміджу України серед інвестиційних банкірів та інституцій у розвинених країнах. Тому, щоби привабити іноземних інвесторів, у тому числі на стресові активи, потрібно працювати над впровадженням необхідних реформ і тоді у нас буде добрий шанс сформувати імідж України як країни, куди вигідно інвестувати завдяки вищій, ніж у багатьох інших, прибутковості інвестицій (і ще вищій для стресових активів).

 

Що цікаво, на рівні невеликих приватних інвесторів із Заходу, Україна здатна викликати інтерес, особливо серед тих, хто уже мав успішний досвід ведення бізнесу у нашій країні. Якось ми вели переговори зі шведськими бізнесменами зі сфери ІТ, які достатньо серйозно розглядають перспективу інвестування в Україну. Після розмови з ними стало зрозуміло, що сфери бізнесу на зразок ІТ, які зараз активно розвиваються і в яких тут працює чимало західних бізнесменів, можуть притягувати іноземних інвесторів, давати їм успішний досвід і надалі приводити цих же бізнесменів у інші галузі економіки. Їм стає цікаво: а де ще в Україні можна заробити? Коли наші шведські партнери почули про стресові активи та їхню високу рентабельність, то самі зацікавилися ними.

 

Але коли справа доходить до практичних кроків, західні бізнесмени радяться зі своїми ж експертами — банкірами, інвестиційними банкірами, фінансистами. А от їхній погляд на Україну категорично алергічний: ні, кажуть вони, не варто туди інвестувати. Просто тому, що це — Україна. Це свідчить про те, що аби здолати негативний інвестиційний імідж України на рівні світових інвестиційних інституцій, там має з’явитись певне розуміння, що Україна — це нормально, з нами можна працювати.

 

Є рівень держави, а є ж іще рівень підприємців, юристів, власників активів, які в першу чергу зацікавлені у залученні іноземного капіталу.

Що можемо ми?

 

Днями проводили зустріч із українськими бізнесменами, які беруть участь у профільних міжнародних виставках, і вони висловлювали страшенне невдоволення тим, що їм доводиться самим просувати нашу країну серед іноземців, бо в неї, мовляв, погана репутація. І мені пригадалося, як років п’ять — сім тому я зустрічався з кіпрськими юристами: вони майже годину розповідали, що треба структурувати бізнес через Кіпр, бо Кіпр — це крута юрисдикція. Вони абсолютно не соромилися просувати свою країну, і не схоже було, що вони з цього приводу невдоволені. Для них бути амбасадорами своєї країни у своєму бізнесі — це нормально. Можливо, нашим бізнесменам — та й нам усім — потрібно самим брати на себе таку роль у переговорах із іноземцями, а не скаржитися на проблему, що нашу країну ніхто не хоче любити.

 

Від приходу іноземного капіталу в українські стресові активи виграють усі: самі інвестори, адже для них це неабияка можливість заробити (а високі ризики завжди можна збалансувати за допомогою диверсифікації — навіть якщо із десяти проєктів кілька виявляться провальними, то ще кілька точно «вистрелять»), власники стресових активів, місцева громада, яка отримає працюючий завод чи магазин на місці закинутого приміщення, а також економіка України, ревіталізація якої неможлива без повноцінного відновлення діяльності таких активів.

Ми використовуємо cookie файли для аналізу поведінки відвідувачів нашого сайту та подальшої оптимізації послуг. Обираючи опцію «Погодитись» ви даєте згоду на опрацювання персональних даних відповідно до нашої політикою конфіденційності