30 квітня 2019 року
Позбутися боргів через банкрутство. Думки експертів
Юристи прокоментували набуття чинності Кодексу щодо процедур банкрутства, який стосується фізичних осіб.
Для Pogliad.ua прокоментував юрист фірми Селепей, Волковецький і партнери Роман Кобук.

Наприкінці 2018 року парламент ухвалив (а нещодавно президент підписав) Кодекс із процедур банкрутства. Він, зокрема, передбачає можливість фізособам - сумлінним позичальникам - у разі складної економічної ситуації ініціювати процедуру банкрутства і очиститися від цього боргового зобов'язання.

До ухвалення цього Кодексу в українському законодавстві була передбачена процедура банкрутства лише для юридичних осіб (або юридичних осіб-підприємців). І банкрутства для фізичних осіб просто не існувало.

Але це була чимала прогалина у вітчизняному законодавстві. Оскільки після перших валютних коливань 2008 року, а потім 2014 року, коли національна валюта стрімко втратила у ціні, люди потрапили у скрутне фінансове становище. Нерідко віддати борги вони не могли, особливо валютні кредити.

Відповідно новий закон дозволяє врегулювати наслідки кризи та захистити фізичну особу. Мало того, це дає можливість повернутися до нормального життя та легальної праці.

Водночас у цьому законі ховається чимало важливих нюансів – скажімо, зловживання окремими позичальниками, механізми реалізації цього закону тощо.

З деяких нюансів цього закону – що ініціювати у суді порушення справи про банкрутство фізичної особи може лише сам боржник. Відкрити провадження про неплатоспроможність можна лише за низки умов.

- Банкрутом не обов'язково повинен бути добросовісний позичальник. Людина може роками ухилятися від виконання своїх зобов'язань і тільки потім ініціювати процедуру банкрутства. Кредитор позбавлений права ініціювати банкрутство фізособи. Якщо фізособа не платить за кредитом, у кредитора є суди і виконавча служба (зокрема приватні виконавці) - свої гроші повернути у кредитора є інструменти. Мало того, якщо у договорі є іпотечне застереження, банку навіть не потрібно йти до суду, щоб перереєструвати нерухомість боржника на себе, - розповів керуючий партнер «Pravovest Law Firm» Гліб Сегида. - Інститут банкрутства це, в першу черга, можливість для самого боржника відновити свою кредитоздатність, почати нове фінансове життя. А не роками намагатися позбутися боргів, завжди бути під прицілом судових виконавців. Саме так відповідний інститут сприймається і на Заході, саме у сенсі «відновлення кредитоздатності» а не «банкрутство».

І якраз від ефективності роботи судової системи і судових виконавців дуже залежатиме, чи активно боржники будуть користуватися новою можливістю. Що швидше і жорсткіше виконавці будуть діяти - то більше з'являється стимулів розглянути процедуру банкрутства.

І навпаки, якщо у власності боржника немає власності, або є лише соціальне житло, сам банк не буде зацікавлений, щоб він став банкрутом. Адже людина офіційно позбудеться боргів, а банк майже нічого не отримає. І банку буде вигідніше домовитися про реструктуризацію, піти боржнику на поступки.

За словами експерта, теоретично, є можливість зловживання. Закон забороняє починати процедуру банкрутства частіше, ніж раз на п'ять років. Але при роботі єдиного реєстру позичальників - сенсу навмисно банкрутувати не буде, адже банк буде знати про твоє минуле.

Через декілька років до Кодексу, напевно, внесуть правки, які зроблять механізм більш жорстким для боржника.

Основна проблема, що стосується не тільки банкрутства фізосіб, а іпотечного кредитування загалом - норми про соціальне житло, а якщо у помешканні прописані неповнолітні, то продати таку нерухомість неможливо. Треба обирати - або бути напіврадянською країною, або сучасною країною з ринковою економікою.

Кодекс набуде чинності восени 2019 року. Норми про реструктуризацію заборгованості за кредитами в іноземній валюті - восени 2020 року.

- Чи буде ця процедура популярною в перші роки - ні. Кодексом скористаються валютні боржники, які жили під захистом мораторію з 2014 року. Також, хоч як це дивно, це будуть заможні позичальники. Офіційно майна вони майже не мають, а мають мільйонні борги. І для них вигідніше пройти процедуру банкрутства, - вважає він. - Для масового позичальника процедура: а) не дуже зрозуміла; б) в Україні декілька років дуже обмежене кредитування (щоб стати банкрутом, треба мати боргів мінімум на 125 тис. грн..); в) щоб просто почати процедуру, позичальнику треба заплатити від 38 до 47 тис. грн., а з суми прощеного боргу сплатити 18% податку; г) всі будуть чекати судової практики.

Але через декілька років число таких справ буде зростати дуже швидко. Є приклад Росії, де таку норму ввели 2015 року, і на другий рік роботи кількість фізосіб-банкрутів почала збільшуватися у рази.

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
_______________________________________________________________________
Думки експертів


Роман Кобук, юрист, адвокат юридичної фірми «Селепей, Волковецький і партнери»

Новоприйнятий Кодекс України з процедур банкрутства (надалі – Кодекс) є по своїй суті революційним для незалежної України, оскільки в ньому знайшли своє втілення ті інститути, яких донедавна не існувало, мова йде про інститут відновлення платоспроможності фізичної особи.

- Чи працюватиме цей закон у нашій фінансовій та правовій системі?

- Прийняття Кодексу України з процедур банкрутства забезпечило підняття нашої країни в світових рейтингах легкості ведення бізнесу.

Вважаю, що прийнятий Кодекс працюватиме у нашій фінансовій та правовій системі, оскільки необхідність реформування сфери банкрутства назрівала в Україні уже давно, у зв'язку з очевидною неефективністю діючої системи.

Проте, стверджувати про ефективність прийнятого Кодексу можна лише після його апробації на практиці.

Основними цілями Кодексу є підвищення ефективності процедури банкрутства в цілому, вдосконалення механізму (процедури) продажу майна банкрута на аукціоні, підвищення рівня захищеності прав кредиторів, надання можливості врегулювання правовідносин фізичних осіб-боржників з кредиторами, вирішення наболілих питань щодо валютних кредитів.

- Чи будуть зловживати цим законом, оголошуючи себе банкрутом? (мова йде про банкрутство фізичних осіб)?

- Однозначно такі спроби недобросовісних боржників будуть. Проте, варто зазначити, що прийнятим Кодексом передбачено так звані правові запобіжники, які стимулюватимуть боржників до добросовісності у користуванні своїм правом.

Важливу роль у протидії та запобіганні зловживанням боржників виконуватиме суд, який розглядатиме заяви про порушення проваджень у справах про неплатоспроможність.

Наприклад, і з поданням заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник повинен надати вичерпну інформацію про своє майно, а також майно членів родини (у разі надання неправдивої інформації провадження закриватимуть).

У ліквідаційну масу включатимуть усе майно боржника, включно з тим, що є у спільній власності та яке було набуто після порушення провадження у справі про неплатоспроможність.

Крім цього, банкрут протягом наступних трьох років не може вважатися особою із бездоганною діловою репутацією, і впродовж п'яти років має письмово повідомляти про своє банкрутство іншим сторонам, якщо бажає укласти, зокрема, договори позики, застави, кредитні.

- Що загалом дає цей закон людям, які беруть кредити, або поручителям?

- Як уже зазначали, прийнятий Кодекс передбачає абсолютно новий та революційний для України інститут – реструктуризації боргів фізичної особи.

Кодексом, якщо говорити узагальнено, передбачено для фізичних осіб-боржників, які опинилися в скрутному фінансовому становищі, правовий механізм, що дозволить їм вийти з так званої боргової ями.

Отже, Кодекс передбачає для фізичної особи-боржника дві судові процедури:

Реструктуризацію боргів, яка передбачає, серед іншого, зміну способу та порядку виконання зобов'язань, відстрочення, розстрочення або прощення боргів або їх частини;

Погашення боргів, яке передбачає "реалізацію майна" банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Належне здійснення вказаних процедур матиме наслідки для боржника – звільнення від боргів, що дозволить йому після спливу певного строку повернутись до належного "економічного середовища".

Крім цього, варто зазначити, що Кодексом також передбачено правовий механізм врегулювання іпотечних валютних кредитів, який фактично приходить на заміну мораторію на стягнення майна громадян, що запроваджували як тимчасовий захід.

_______________________________________________________________________
Тетяна Кузьмич, партнер K.A.C. Group Corporate Lawyers & Tax Advisers

- Чи працюватиме цей закон у нашій фінансовій та правовій системі?

- Питання риторичне. З точки зору механіки, запрацює через півроку з моменту публікації. А результати його роботи будуть залежати від конкретних виконавців на місцях. В цілому, за задумом законотворців, він має збільшити прозорість процесів продажу майна, скоротити терміни процедури банкрутства і захистити права кредиторів. Сподіватимемося, що це приведе до оновлення ринку кредитування.

- Чи не будуть зловживати цим законом, оголошуючи себе банкрутом?

- Навряд цей Кодекс спричинить масові зловживання, адже поряд з перерахованими перевагами процедури банкрутства перед нескінченним спілкуванням з колекторами і кредиторами особа, визнана банкрутом, підпадає під низку обмежень. Процедура банкрутства може проходити не частіше ніж один раз на 5 років. Впродовж 5 років після визнання банкрутства фізособа зобов'язана письмово повідомляти про свою неплатоспроможність перед укладенням деяких видів угод (договорів позики, поручительства і застави, кредитних договорів). Фізособа не визнається особою з бездоганною діловою репутацією протягом 3 років після закриття справи про визнання банкрутом. Чи варто так ризикувати своєю репутацією.

- Що, загалом, дає цей закон людям, які беруть кредити, або поручителям?

- Тепер у неплатоспроможного кредитоотримувача є можливість вийти з чорного списку і розв'язати питання з боргами. При цьому боржник визволяється від спілкування з кредиторами та колекторами. Згідно з новим Кодексом, він подає на банкрутство і має справу тільки з судом та арбітражним керуючим.

При відкритті судом справи про банкрутство фізособи, сума заборгованості фіксується, припиняється нарахування відсотків і штрафів. Після завершення процедури банкрутства всі борги вважаються погашеними або списаними, навіть якщо майна боржника не вистачило для розрахунків.

Кодекс також гарантує, що в процедурі банкрутства людина не залишиться без єдиного житла. Отже, до складу ліквідаційної маси (майно яке підлягає реалізації для погашення боргів) не включається єдине соціальне житло (квартира, загальна площа якої не перевищує 60 кв. метрів, або житлова площа якої не перевищує 13,65 кв. метрів на кожного члена сім'ї боржника, місце проживання якого зареєстроване у цій квартирі; житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 120 кв. метрів) та інше майно боржника, на яке згідно з законодавчими актами України не може бути звернено стягнення. Не включають до ліквідаційної маси кошти, що перебувають на рахунках боржника у Пенсійних фондах та спеціальних фондах соціального страхування.

- Також змінився перелік майна, яке може перебувати у заставі. Чи не призведе це до того, що кредити просто перестануть повертати, але братимуть їх під неліквідне майно?

По-перше, однією з найбільш відчутних змін, пов'язаних з підписанням нового Кодексу стало скасування мораторію на стягнення нерухомості у позичальників, які не виконали зобов'язання по іпотечних кредитах у валюті, який діяв з грудня 2014 року. Мораторій втратить силу також через півроку після опублікування Кодексу. Отже, тепер недобросовісний позичальник дійсно ризикує своєю запорукою і це не формальні слова. По-друге, при кредитуванні банк оцінює ліквідність застави. В тому випадку, якщо застава виявиться неліквідною — це скоріше, недогляд банківських службовців, які недостатньо ретельно перевірили кредитоотримувача. Важливим моментом є максимальне розкриття інформації про майно боржника. Бо якщо встановлять факт подачі неправдивої інформації, суд може закрити справу про банкрутство.

_______________________________________________________________________
Анна Мосійчук, адвокат

Відповідно до вимог цього кодексу ініціювати процедуру банкрутства може тільки боржник за власною заявою. Банкрутом можуть визнати себе особи, заборгованість яких перевищує 30 мінімальних зарплат (приблизно від 125 тисяч гривень), які понад два місяці не погашають кредити більше, ніж на 50%, а також щодо яких винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність майна, на яке можна звернути стягнення. Також до цього переліку включили загрозу неплатоспроможності, що може тлумачитись доволі широко.

- Чи працюватиме цей закон у нашій фінансовій та правовій системі?

- Кодекс набуває чинності через півроку від дня його опублікування. Цей період припаде на осінь, саме тоді ми зможемо перевірити його у дії. Завдання кодексу зрозуміле, загалом він покликаний відновити кредитування. Проте він в юристів викликав більше запитань, ніж відповідей.

- Чи не будуть зловживати цим законом, оголошуючи себе банкрутом?

- Законами про банкрутство зловживають постійно, і не тільки в Україні. Після завершення процедури банкрутства всі борги будуть списані, і, звичайно, багато хто захоче скористатись такою можливістю. Протягом 5 років банкрут зобов'язаний буде повідомляти про факт своєї неплатоспроможності іншій стороні.

- Що, загалом, дає цей закон людям, які беруть кредити, або поручителям?

- Найважливішим в цьому законі є скасування мораторію на примусове стягнення майна, який було введено 2014 року. (ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»). Згідно з перехідними положеннями, мораторій знімають через рік після набуття чинності Кодексу, тобто восени 2020-го. З одного боку, Кодекс надав ще півтора року вирішити свої житлові питання боржникам, з іншого, ті хто не матиме змоги їх вирішити, опиняться на вулиці.